Урок 62. 

Тема: Чи розуміють тварини одне одного?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 62
Тема. Чи розуміють тварини одне одного?
Мета. Розширити знання учнів про тварин як живих організмів; ознайомити учнів із тим, як спілкуються тварини; формувати уміння: а) розпізнавати тварин за звуками, які вони видають; б) аналізувати ілюстрації і отримувати з них необхідну інформацію, робити висновки, доводити свою думку; в) встановлювати взаємозв'язки між рослинами і тваринами, між самими тваринами; г) працювати в групі, парі; розвивати спостережливість, кмітливість, логічне мислення; виховувати любов до тварин, бажання їх оберігати.
Обладнання. Таблиці, дидактичні картки, дидактичні ігри.

 

Хід уроку

 

I.    Організаційний момент.
II.    Хвилинка спостереження.
Аналіз стану неба, опадів, вітру.
МІ. Повторення вивченого матеріалу.
1.    Відповіді на запитання.
До якої природи належать тварини? (Живої.)
2.    Робота з картками оперативного контролю знань.
IV.    Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
— Відгадайте загадки.
•    Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкидає.
Та у лісі в холодку
все кує “ку-ку!”, “ку-ку!” (Зозуля)
•    Що воно за дивна птиця?
Світла денного боїться...
Дзьоб крючком, великі очі, і не спиться їй щоночі.
“Ху-ху-ху!” кричить вона.
Відгадали? Ні? ... (Сова)
• Сіла пташка на дубку,
завела своє “Ку-ку!”.
Стрепенулись їжачок, заєиь і козуля.
Всіх збудив той голосок, пісенька ... (зозулі).
—    Як ви упізнали тварин?
—    Як ви думаєте, чи розуміють тварини одне одного?
—    Отже, на сьогоднішньому уроці ми дізнаємося, чи розуміють тварини одне одного.
V.    Вивчення нового матеріалу.
І. Бесіда за таблицею “Чи розуміють тварини одне одного” з елементами розповіді про спілкування тварин за допомогою звуків.
Розгляд малюнків та бесіда за їх змістом.
—    Які тварини зображені на таблиці? (Комар, собака, горобець, півень, коза, кіт.)
—    Чи спілкуються між собою тварини?
Які звуки видають зображені тварини?
—    Про що повідомляють своїми звуками тварини?
—    Які звуки подає сорока? Про що вона повідомляє?
Висновок. Тварини спілкують між собою, видаючи певні звуки. За допомогою звуків тварини виражають свій стан тривоги, задоволення, страх, лють, любов, повідомляють інших тварин про небезпеку, про те. що вони оселилися на даній території.
2.    Повідомлення учнів.
а)    Коли виє вовк, чути далеко-далеко. Так він заявляє про свою присутність. Від цих звуків виникає страх у козуль, овець. Сороки, стрекочучи, сповіщають про небезпеку. Кричать, барабанять по сухих гілках дятли. Так вони попереджають, що будують дупло.
б)    Тварини видають різні звуки. Кіт муркоче, коли задоволений; гурчить, коли невдоволений; шипить, коли готовий до оборони; нявчить, коли щось шукає, просить. Інші коти розуміють цю “котячу мову”.
в)    У домашніх гусей звуки “га-га-га” означають заклик іти швидше; “га- га-га-га-га-га” — “затримуємося тут”; коротке уривчасте гелготання — сигнал тривоги; голосне гелготання, шо переходить у тихе, ледь чутне, показує, шо птахи задоволені. Розгнівані гуси сичать і витягують шию вперед.
3.    Цікаво знати!
—    Тварини на відміну від людей не вчаться своєї “мови”. Вони знають свою "мову" з народження. Лише співати птахи навчаються у родичів.
4.    Читання віршів .
Хрю. хрю. хрю свинка каже:
Хрю. хрю. хрю, я картопельку люблю.
О. Журлива
—    Які звуки видає свинка? Про що вона повідомляє?
Мишка жалібно пищала:
— Пі-пі-пі! Я хочу сала!
Ковбаси, шматочок сиру, пожалійте мишку сіру.
В. Паронова
—    Які звуки видає мишка? Про шо вона повідомляє?
Рано-вранці кошеня попросило: “Няв-няв-няв!
Підмело хвостом я хатку, упіймало мишенятко, ше й умилося чистенько, нагодуй мене швиденько”.
В. Паронова
Про що розповідається у вірші? Які звуки видає кошеня? Кінь великий і щасливий —
І-го-го!— ірже щасливо.
Відпустили погуляти.
По травичці поскакати.
І-го-го! І-го-го! —
Не впіймаєте його!
В. Паронова
Які звуки видає кінь? Про шо повідомляє?
Пінь-пінь-пінь! Пінь-пінь-пінь!
Скільки снігу скрізь лежить!
Снігу, снігу на гілках — не дістать мені комах!
Пінь-пінь-чір! Пінь-пінь-чір!
Киньте крихітку у двір!
Я весною ваш садок обберу від комашок!
К. Переліска
Про що розповідається у вірші? Які звуки видає синичка? Що чує зайчик Соловейко: тьох-тьох-тьох.
Кошенятко: няв-няв-няв.
Поросятко: рох-рох-рох, а собачка: гав-гав-гав. 
У кущах зайко зітхає, все мовчить і слуха.
В нього голосу немає, зате довгі вуха.
/. Січовик
— Про що розповідається у вірші? Які звуки чує зайчик? Які тварини їх видають?
— Послухайте вірш.
Хвостата мова
Мале шеня хвостом махає: воно зі мною розмовляє!
Поверне хвіст то так, то так... сказати хоче шось. дивак!
І я — даю вам слово! — збагнув
—    Про що розповідається у вірші?
—    Як щеня спілкувалося з автором вірша?
—    Як ви думаєте, чи правильно зрозумів автор щеня?
5.    Розповідь з елементами бесіди про спілкування тварин "мовою поз. рухів і мовою запахів”.
—    Тварини спілкуються не тільки за допомогою звуків, а й за допомогою поз, рухів, жестів.
Спостерігаючи за поведінкою тварин, їх позами, можна багато чого дізнатися. Тварини часто стають у загрозливу позу і тоді вони шкірять зуби, вигина¬ють дутою спину, наїжачують шерсть, б'ють копитом, притискають вуха тошо. 
Птахи, відлякуючи ворога, настовбурчують пір'я і розпускають віялом хвіст.
Займають тварини і позу підкорення. Коли дорослий собака накидається на цуценя, той лягає на спину і піднімає лапки вгору. Він ніби каже “Я здаюся”.
6.    Робота з підручником.
а)    Розгляд малюнків.
б)    Відповіді на запитання.
в)    Розповіді учнів про цікаві історії спілкування тварин.
Учень 1. Собаки не тільки гавкають, алей виють, скавулять, піднімають лапу або шкірять зуби, крутять хвостом. І при цьому інші собаки розуміють, шо це означає у кожному випадку.
У спілкуванні тварин важливу роль відіграє хвіст.
Якщо собака крутить хвостом, то можна здогадатися, що вона задоволена і каже іншій: “Давай товаришувати”. Якщо собака чимось наляканий, він підгинає хвоста, ніби каже: “Я й так боюся, не чіпай мене”. Якщо собака скалить зуби, а хвіст напружений, то попереджає, шоб до неї не наближалися.
Учень 2. Якшо кіт причаївся і шипить, не означає на котячій мові "Не зачіпай мене”. Якшо б'є хвостом — злиться або полює.
Учень 3. Коли курка видає низькі звуки або пригинається, то всі її курчата розуміють, що це попередження про небезпеку. Якщо кінь б’є копитом й ірже, інші коні це також розуміють.
Учень 4. Корова лиже теля, а воно тулиться до неї, це означає: “Я люблю тебе'’. Два олені наставали роги один одному — так вони повідомляють один одному: "Я сильніший, іди з моєї дороги”.
Учень 5. Цікаво спілкуються між собою бджоли. Танцюючи біля вулика, вони сповіщають іншим, де ростуть медоносні рослини.
Учень 6. Тварини спілкують один з одним і за допомогою запахів. Мурахи, знайшовши їжу, виділяють пахучу речовину, яка залишається на мурашиних стежках. За нею інші мурахи можуть знайти здобич.
Учень 7. Ведмеді мітять свою територію, на якій проживають, залишаючи пахучі сліди на деревах, а також сліди від кігтів. Так інші ведмеді дізнаються, шо вони тут проживають, здобувають собі їжу.
"Мова запахів” важлива для багатьох тварин-мисливців. За запахом вони шукають собі здобич. Добрий нюх мають вовк і лисиця.
Висновок. Тварини спілкуються не лише за допомогою звуків, а й за допомогою поз і запахів.
Фізкультхвилинка
їде потяг — чух, чух, чух, чух.
1 колеса відбивають — бух, бух, бух. бух.
Ми віконце піднімаєм і на зовні поглядаєм.
Ось проїхали курчата:
“Ко-ко-ко, ко-ко-ко”.
Ось проїхали качата:
"Кря-кря-кря, кря-кря-кря”.
Біля річки ми почули:
"Ква-ква-ква, ква-ква-ква".
Та ось вечір надійшов і зайшло вже сонце, кожен сів на місце і закрив віконце.
VI.    Закріплення вивченого матеріалу.
1.    Продовжити речення.
Тварини спілкуються між собою за допомогою ... .
2.    Робота в зошиті.
3.    Робота в групах з дидактичними картками.
4.    Гра “Хто шо промовляє?”
Учитель включає запис звуків тварин. Учень повинен підняти картку із зображенням тварини. Або вчитель називає (показує малюнок) тварину, а учні промовляють звуки , які видають тварини.
зозуля    ку-ку. ку-ку!
голуб    гу-гу, гу-гу, гу-гу!
півень    ку-ку-рі-ку! Ку-ку-рі-ку!
сова    угу, угу, угу!
гуси    га-га-га
горобець    цвірінь-цвірінь-ивірінь
ворона    кар-кар-кар
жаба    ква-ква-ква
коза    ме-ме-ме
корова    му-му-му
собака    гав-гав-гав
кіт    мяу-мяу-мяу
муха    дз-дз-дз
жук    жу-жу-жу
соловеко    тьох-тьох-тьох
поросятко    рох-рох-рох
курка    ко-ко-ко
кінь    і-го-го
мишка    пі-пі-пі!
синичка    пінь-пінь-пінь!
IV.    Підсумок уроку.
1.    Відповіді на запитання.
—    Що нового ви дізналися на уроці?
—    Що вам найбільше сподобалось на уроці?
2.    Робота з батьками.
Розкажіть батькам про те, як спілкуються тварини. Поспостерігайте тим, як спілкуються між собою птахи біля годівнички.