Урок 3. 

Тема: Що таке природа?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 3
Тема. Що таке природа?
Мета. Формувати в учнів уявлення про неживу і живу природу, вміння групувати об’єкти (належить до живої чи неживої природи), порівнювати об’єкти живої та неживої природи; розвивати спостережливість і кмітливість; вміння аналізувати ілюстрації і робити висновки, доводити свою думку; формувати потребу у пізнанні природи.
Обладнання. Таблиці, предметні малюнки, дидактичні картки, дидактичні ігри.

Хід уроку

I.    Організаційний момент.
II.    Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
—    Що належить до природи?
—    Як об’єкти природи ви знаєте? (Сонце, дерева, птах, гриби, їжак, риба, небо, хмари, річка, земля, трава, каміння, люди.)
—    Що не належить до природи? (Вудка, пляшки, склянки, парасолька, ра¬кетки та інше.)
—    Природа буває жива і нежива.
—    На уроці ми з’ясуємо, що належить до неживої природи, а що — до жи¬вої.
III.    Вивчення нового матеріалу.
1.    Бесіда з елементами розповіді (з використанням таблиці “Що таке нежива і жива природа”) з метою формування уявлення про неживу і живу природу.
Робота в парі.
—    Розгляньте малюнки. Обговоріть, які з зображених об’єктів природи можна віднести до неживої природи, а які — до живої?
—    До якої б природи ви віднесли Сонце? Місяць? Зірки? Ґрунт? Повітря? Воду? Каміння? (До неживої.)
—    До якої природи ви віднесли б рослини? (До живої.)
—    Які ви знаєте рослини? (Верба, суниці, буряк, троянди.)
—    До якої природи ви віднесли б тварин? (До живої.)
—    Яких тварин ви знаєте? (Кіт, сорока, їжак, риба.)
—    До якої природи ви віднесли б людей? (До живої.)
—    Яких людей ви знаєте? (Тато, мама, вчителька, я.)
—    Що належить до живої природи?
—    Що належить до неживої природи?
Висновок. Природа буває неживою і живою. Нежива природа — це Сонце, Місяць, зірки, грунт, повітря, вода, каміння. Рослини, гриби, тварини, людина — це жива природа.
2.    Відгадування загадок.
—    Відгадайте загадки.
•    Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)
•    Пухнастий клубочок виліз на дубочок, жолуді збирає
і в дупло ховає. (Білка)
•    Мене частенько просять, ждуть,
а тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)
•    Тисяча овець, а між ними — один баранець. (Зірки і місяць)
•    Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)
•    Шкір має сім, а сльози випускає всім. (Цибуля)
•    Влітку сірий, взимку білий. (Заєць)
•    Хто без голови, а в шапці. (Гриб)
•    Ой за лісом, за пралісом золота діжа сходить. (Сонце)
—    Як ви здогадалися? Визначте, до якої природи належать ці об’єкти. Чому?
3.    Робота з підручником (с. 10—11).
а)    Розгляд ілюстрацій.
б)    Відповіді на запитання.
в)    Гра для допитливих “Що зайве?”
г)    Розповіді учнів про окремі об’єкти неживої або живої природи. Фізкультхвилинка
Встало вранці ясне сонце, зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися, за промінчики взялися.
Будем дружно присідати, сонечко розвеселяти.
Встали-сіли, встали-сіли, бачите, як звеселили?
Стало сонце танцювати, нас до танцю закликати:
— Нумо разом, нумо всі потанцюєм по росі.
IV.    Закріплення знань, умінь і навичок.
1.    Продовжити речення.
—    Природа буває ....
—    До неживої природи належить... .
—    Береза, вовк, шипшина належать до ... природи.
2.    Робота в зошиті з друкованою основою.
3.    Робота в групах з дидактичними картками.
4.    Гра “Що зайве?”
Дидактична мета. Вчити учнів групувати об’єкти неживої природи і живої природи.
Ігрова дія. Учитель називає слова, учні називають зайві.
Небо, Місяць, вода, підсніжник.
Дуб, зорі, камінь, Сонце.
Вода заєць, кінь, бджола,
Сніжинка, пісок, повітря, муха.
Людина, грунт, ромашка, дуб.
Вовк, камінь, хмара, бурулька.
Сонце, ведмідь, морква, бабуся, опеньки.
5.    Гра “Лото”.
V.    Підсумок уроку.
1.    Відповіді на запитання.
—    Про що ви дізналися на уроці?
—    Що вам сподобалося на уроці?
2.    Робота з батьками. Визначте разом з батьками, які об’єкти неживої і живої природи ви бачите біля свого дому.
—    Виконайте завдання для друга природи. Пригадайте загадки про неживу та живу природу.