Урок 19. 

Тема: Які властивості має вода? Дослідницька лабораторія. Властивості води.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 19
Тема. Які властивості має вода? Дослідницька лабораторія. Властивості води.
Мета. Формувати в школярів уявлення про воду та її властивості; розвивати спостережливість, прагнення пізнавати і досліджувати природу; формувати вміння встановлювати взаємозв’язки між об’єктами природи.
Обладнання. Таблиці, дві склянки води, ложка, різні посудини, пляшка, дидактичні картки, дидактичні ігри.

Хід уроку

I.    Організаційний момент.
II.    Хвилинка спостереження.
Аналіз стану неба, опадів.
III.    Повторення вивченого матеріалу.
—    Який об’єкт природи вивчали на попередніх уроках?
—    Що таке повітря?
—    Які властивості повітря?
—    Яке значення має повітря?
IV.    Актуалізація опорних знань, мотивація навчального матеріалу, повідомлення теми уроку.
—    Ми продовжуємо вивчати Світ неживої природи. Щоб дізнатися, про який об’єкт природи йтиметься на уроці, відгадайте загадки.
•    Хто вік біжить і не втомиться? (Вода, або ріка.)
•    Вона — відома і прозора рідина, яку всі люблять і вживають,
яка утворює річки, джерела і моря, яка біжить, і ллється безупину, і хмаркою по небі плине, вкриває взимку білим килимом поля.
Вона — звичайна, підкажіть ... (вода).
—    Як ви здогадалися, що це вода?
—    Де ви бачили воду?
—    Отже, сьогодні на уроці ми вивчатимемо воду та її властивості.
V.    Вивчення нового матеріалу.
1.    Проведення дослідів.
—    Давайте наллємо чисту воду у склянку і дослідимо її властивості.
1)    Розгляньте воду у склянці. Якого вона кольору? (Безбарвна.)
2)    Понюхаймо воду. Чи має вона запах? (Вода без запаху.)
3)    Опустимо у склянку чайну ложку. Чи бачите ви її? Чому? (Вода прозора.)
4)    Спробуймо, яка вода на смак (кисла, солодка, гірка, солона)? (Вода без смаку.)
5)    Перелиймо воду зі склянки в колбу. Чому це вдалося зробити? (Бо вода рідка і тече.)
6)    Розгляньте воду, налиту у склянку і колбу. Яку форму має вода? (Вода займає форму посудини.)
Висновок. Отже, чиста вода без кольору, прозора, без запаху, без смаку, тече, займає форму посудини.
—    А чи змогли б ми взяти воду в руки? (Ні.) Чому? (Бо вода рідка і буде текти.)
2.    Три стани води.
Розгляд малюнків.
—    Чи завжди буває вода рідкою?
—    Відгадайте загадку.
•    Буває хмаркою вона, сніжинкою буває,
бува, як скло, крихка й тверда...
Ви здогадались? Це ... (вода).
—    Якою вода ще буває? (Твердою, газоподібною.)
—    Відгадайте загадки. Про яку воду в них йдеться?
•    Росте вона вниз головою, не літом, а зимою.
А сонце її припече,
заплаче вона, потече. (Бурулька)
•    Ніжна зірка сніжно біла на рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди,
стала краплею води. (Сніжинка)
•    В небі хмара пролітала, білий пух порозсипала.
Він на землю міцно ліг, називають його ... (сніг).
•    Сама вода і по воді плаваю. (Лід)
•    Прозорий, як скло, та не вставиш у вікно. (Лід)
•    Білий, а не цукор,
не має ніг, а йде. (Сніг)
—    Коли вода буває твердою? (Коли холодно, мороз.)
—    Де тверда вода є у кожного вдома? (У холодильнику.)
—    На що перетворяться сніг і лід, коли їх нагріти? (На рідку воду.)
—    Коли в чайнику кипить вода, що виходить з його носика? (Пара.)
Водяна пара — це теж вода, але вона легка, тому що перебуває в газоподіб¬ному стані.
Висновок. Вода може перебувати в рідкому, твердому та газоподібному станах, і може переходити з одного стану в інший.
1.    Робота в парі.
—    Поміркуйте, куди зникає вода з калюж влітку? взимку?
—    Послухайте казку.
Жили-були сестрички-краплинки в калюжці. Дуже любили вони слухати розповіді горобців, які прилітали води напитися, про високі гори, зелені ліси, без¬краї поля і моря. Мріяли сестрички колись все це побачити. Про їхню мрію дізна¬лось Сонечко. Воно ласкаво пригріло і краплинки відчули, що вони стали легкими і перетворились у невидимки. Стали жити вони у білій хмаринці. Пропливала хма¬ринка над зеленими лісами і безкраїми полями, високими горами і морями. Раділи краплинки, що все бачать і милуються усім. Однак прилетів холодний вітер і краплинки відчули, як стали важкими й великими і дощиком потрапили на зем¬лю. Вони стали знову жити у калюжці і прославляти Сонечко. Почув це Мороз, розізлився на них і перетворив на крижинки.
—    Про що розповідається у казці?
—    Що сталося з краплинками, які жили в калюжі, коли пригріло Сонце?
—    Що сталося з краплинками, коли вдарив Мороз?
—    Придумайте продовження казки.
Висновок. Отже, вода з калюж влітку перетворюється на пару, а взимку — на лід.
2.    Дослідницький практикум.
—    Щоб перевірити це, у блюдечко наллємо трохи води і поставимо його на вікно, щоб на воду потрапляло проміння Сонця. А на наступний урок пе¬ревіримо, що сталося з водою у блюдечку.
Сонце випаровує воду не лише з калюж, а й з річок, озер, морів. Воно пе-ретворює її на пару. Пара піднімається вгору. Збирається у хмари і падає на землю дощем, а взимку — снігом.
3.    Слухання вірша.
—    Послухайте вірш Лесі Вознюк.
Непосида
Непосидливій водичці любо плинути у річці, гомоніти у струмочку, відпочити у ставочку.
А як сонечко пришкварить,
непосида небом марить, щоб
хмаринкою за вітром мандрувати понад світом.
Та не зовсім все так сталось, як омріялось-гадалось: за сосну перечепилась і дощем униз пролилась.
— Дощик, дощик! — раді діти.
Нам полив дерева, квіти!
—    Чи можна воду назвати мандрівницею? Чому?
4.    Робота з підручником (с. 42—43).
а)    Розгляд ілюстрацій, фотографій.
б)    Бесіда за їх змістом.
в)    Слухання казки, яку розповів Карасик Золотенко.
—    Яка буває вода?
г)    Поміркуйте! Коли вода буває рідиною? Якою стає вода, коли сильний мороз? Коли вода перетворюється на хмаринку?
г) Досліди.
Висновок. Вода в рідкому стані: безбарвна, прозора, не має запаху, смаку та форми.
Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже так втомився і наліво нахилився?
Треба дружно всім нам встати, фізкультпаузу почати.
Сонце спить, небо спить, навіть вітер не шумить.
Рано-вранці сонце встало і проміння всім послало.
Раз, два — всі пірнають.
Три чотири — виринають.
П’ять, шість — на воді кріпнуть крильця молоді.
Сім, вісім — що є сили всі до берега приплили.
Дев’ять, десять — розгорнулись, обсушились, потягнулись і розбіглись хто куди.
I.    Закріплення вивченого матеріалу.
1.    Продовжити речення.
Вода належить до природи ....
Вода буває рідка, ....
Чиста вода — прозора, безбарвна, ... .
2.    Робота в зошиті .
3.    Робота в групах з дидактичними картками.
4.    Гра “Хто найкмітливіший?”
—    Відгадайте загадки.
•    Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Град)
•    Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)
•    Між берегів текла, текла,
мороз зміцнів — під скло лягла. (Річка)
•    Взимку вкрили ми навкруг ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече — ми струмочком потечем. (Сніжинки)
•    Не дід, а сивий,
не спить, а стелиться
Вкриває землю й океан, а звуть його ... (туман).
•    Коли нема — чекають, коли прийду — тікають. (Дощ)
•    Із-під гірки, з-під крутої прокрадається норою, тай до моря утіка
через лози по ярах. (Річка)
•    Яку воду можна носити в решеті? (Лід)
•    Горя не знаю, а гірко плачу. (Хмара)
•    Зоря-зоряниця, червона дівиця, по луках ходила, намисто згубила. (Роса)
•    Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
•    Йшла зоряниця, молода дівиця, гуляти ходила, сльозу зронила.
Місяць побачив — не підняв, сонце побачило — підняло. (Роса)
7.    Гра “Лото”.
VII.    Підсумок уроку.
1.    Відповіді на запитання.
—    Що нового ви дізналися на уроці?
—    Що вам найбільше сподобалось на уроці?
2.    Робота з батьками.
а)    Розкажіть батькам про властивості води.
б)    Проведіть з ними дослід. Налийте воду у блюдечко і поставте у морозильну камеру. Що сталося з водою у блюдечку? Чому?
в)    Знайдіть біля дому калюжу і поспостерігайте разом з батьками за нею.
—    Як змінюється (зменшується чи збільшується) кількість води у калюжі? Чому?
—    Через скільки днів після початку спостереження калюжа зникла? Чому?
3.    Виконайте завдання для друга природи. Розкажіть, які властивості води ви спостерігаєте щодня.