Урок 32. 

Тема: Для чого потрібні свійські тварини?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 32
Тема. Для чого потрібні свійські тварини?
Мета. Ознайомити учнів із різноманітністю тварин; формувати уявлення про значення свійських тварин; уміння: а) групувати тварини на дикі і свійські, пояснюючи сутність групування; б) аналізувати ілюстрації і отримува¬ти з них необхідну інформацію, робити висновки, доводити свою думку;
в)    встановлювати взаємозв’язки між тваринами, рослинами і людиною;
г)    працювати в групі, парі; розвивати спостережливість, кмітливість, логіч¬не мислення; виховувати любов до тварин, бажання їх оберігати і доглядати за ними.
Обладнання. Таблиці, дидактичні картки, дидактичні ігри, ілюстрації тварин.

Хід уроку

I.    Організаційний момент.
II.    Хвилинка спостережень.
Аналіз стану неба, опадів, вітру.
III.    Повторення вивченого матеріалу.
1.    Відповіді на запитання.
—    Що вивчали на минулому уроці?
—    Назвати диких тварин, свійських.
IV.    Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.
—    Ми продовжуємо подорожувати царством тварин. А ось і наша зупинка.
—    Відгадайте загадки.
•    Я великий, я красивий, як біжу я — в’ється грива, копитами — туп-туп-туп,
по камінню — цок-цок-цок. (Кінь)
•    Колючий клубочок прибіг у садочок. (їжачок)
—    Як ви здогадались?
—    Де живе кінь?
—    Де живе їжак?
—    Послухайте казку.
Зустрілися якось на галявині Кінь та їжак. Запропонував їжак Коневі пого¬стювати в нього.
—    Не можу — сказав Кінь.
—    Чому? — запитав їжак.
—    Мені господарю допомагати треба, — відповів кінь.
—    Та навіщо тобі той господар. Будеш жити в лісі, або у полі. Гуляти скільки захочеш і працювати не потрібно, — переконував їжак.
—    Ні, не можу — відповів Кінь. — Господар мене любить, доглядає за мною. Ги, їжаче, — дика тварина, а я — свійська.
—    Про що розповідається у казці?
—    Поміркуйте, яку тварину ви назвали б дикою, а яку свійську. Чому?
—    Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, які тварини є дикими, а які — свійсь-кими.
V.    Вивчення нового матеріалу.
1. Бесіда про значення свійських тварин.
—    Що дають свійські тварини людям?
2.    Тварини дають м’ясо, молоко, яйця, мед, які люди вживають в їжу. З вовни і шовку виробляють тканини, з хутра шиють одяг, зі шкіри — взуття. Коні, воли, осли, верблюди — помічники людей у роботі, а собаки, коти, папуги — вірні друзі. Тварини дають людям ліки, які допомагають від різних хвороб (бджолина отрута, мед, овечий жиЦе цікаво знати.
Колись давно усі тварини були дикими. Перша тварина, яку приручила людина, — це собака. Вона допомагала їй на полюванні, охороняла житло. Згодом людина приручила кота, кіз, овець, корів, свиней та коней.
3.    Робота за таблицею “Свійські тварини”.
4.    Робота з підручником (с. 74—75).
а)    Розгляд фотографій.
б)    Відповіді на запитання.
—    Чи є серед комах свійські?
—    Чи існують свійські риби?
в)    Робота над статтею.
г)    Про свійських птахів.
ґ) Відгадування загадок.
5.    Творче завдання.
—    Розгляньте малюнки.
—    Які тварини зображені на малюнку? (Кіт, миша, лелека, ластівка.)
—    Де живуть зображені тварини?
—    До якої групи належать зображені тварини? Чому?
—    Люди здавна шанували тварин, спостерігали за їх поведінкою. Багато казок, приказок, прислів’їв, прикмет складено про тварин.
6.    Читання української народної казки “Рукавичка”.
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
—    Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
—    А хто-хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка. А ти хто ?
—    Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
—    А хто-хто в цій рукавичці?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
—    А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
—    Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка — та до рукавички:
—    А хто-хто в цій рукавичці живе?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто ?
—    Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
—    Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Але суне вовчик — та й собі до рукавички, питається:
—    А хто-хто в цій рукавичці живе?
—    Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисич¬ка-сестричка. А ти хто?
—    Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
—    Та вже йди!
Уліз і той. Уже їх п ’ятеро.
Де не взявся — біжить кабан.
—    Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
—     Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисич¬ка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
—    Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
—    Оце лихо! Хто не набреде — та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
—    Та вже влізу,— пустіть!
—    Та що вже з тобою робити,— йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь — та й собі до рукавички, реве й питається:
—    А хто-хто в цій рукавичці живе?
 Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисич¬ка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
—    Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
—    Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
—    Та якось будемо.
—    Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, — семеро стало.
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся,— нема рукавички. Він тоді назад — шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить — лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: “Гав-гав-гав!”
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички,— так усі й порозбігалися лісом. Прийшов дід та й забрав рукавичку.
—    Про що розповідається в казці.
—    Які тварини є героями казки? Назвіть, які з них є дикі, а які — свійські тварини. Поясніть, чому.
7.    Робота в групах.
—    Розгляньте малюнок.
—    Яку народну казку він ілюструє? (“Котик і півник”.)
—    Пригадайте зміст казки і назвіть усіх її героїв.
—    Які з них є свійськими тваринами, а які — дикими? Чому? 
Фізкультхвилинка.
Гей, конячки, всі зі мною поспішим до водопою.
Ось і річка, глянь яка!
І широка, і глибока, біля берега — мілка.
В ній така смачна водичка! —
Пийте, пийте!
Постукайте копитами, скуштуйте травички.
Гей, конячки, а потому ми поскачемо додому.
Гоп-гоп, гоп-гоп.
VI.    Закріплення вивченого матеріалу.
1.    Продовжити речення.
Свійські тварини — це півень, ....
Вони дають людям ....
2.    Знайти “зайве”.
Лисиця, зозуля, їжак, курка.
Кіт, собака, білка, кінь.
3.    Робота в зошиті .
4.    Робота в групах з дидактичними картками.
5.    Гра “Дика чи свійська?”
—    Відгадайте загадки і поясніть, яка тварина дика, а яка — свійська.
•    Один усю роботу робить, друга хазяїна молоком поїть, третій хату стереже. (Кінь, корова, собака)
•    Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами.
Весь, як є, — жорстока лють, очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк грізний звір цей, звісно ... (вовк).
В. Гринько
•    Має вуса, пишний хвіст і негарну звичку: спершу добре він поїсть, після вмиє личко. (Кіт)
•    Не ходжу я, а скакаю, бо нерівні ноги маю.
•    Я страшенний боягуз, всіх на світі я боюсь.
•    В полі, в лісі навкруги, скрізь у мене вороги.
•    Часом лізу я у шкоду, їм капусту на городах, моркву, ріпу, буряки.
•    Відгадайте — хто такий? (Заєць)
•    У саду малий Микита захотів зірвати квітку.
•    Л вона його вкусила.
•    Що за квітка це була?
•    Це не квітка, а ... (бджола).
•    На голові його корона з гілля, копития топчуть буйне зілля.
•    На спинці плямки білі, наче день, звірятко звати це ... (олень).
•    Хвіст гачком, ніс п’ятачком. (Свиня) Спритний майстер у стрибках: на деревах, по гілках.
•    Вся руда, пухнастий хвіст, рідний дім для неї — ліс. (Білка)
•    І пухнастий він, і гожий, і на зайця дуже схожий.
•    Та у полі не скакає,
•    взимку колір не міняє. (Кролик)
В. Паронова
•    Буркотливий, вайлуватий ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину, мед шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку у барлозі спати.
Як зачує він весну, прокидається від сну. (Ведмідь)
В. Гринько
•    Гавкає, кусає,
у дім не пускає. (Собака)
•    Вдень мовчить, вночі кричить, між дерев літає, здобич виглядає.
У дуплі живе сама, а ім'я її — ... (сова).
Жовтенькі клубочки ходять біля мами-квочки. (Курчата)
9. Гра "Лото”, "Склади пазл”.
VII. Підсумок уроку.
1.    Відповіді на запитання.
—    Що нового ви дізналися на уроці?
—    Що вам найбільше сподобалось на уроці?
2.    Робота з батьками.
—    Розкажіть батькам, які тварини є дикими, а які — свійськими. 
3.    Виконайте завдання для друга природи. Дізнайтеся, яких тварин люди приручили першими.