Урок 10. 

Тема: Як людина вивчає природу? Спостереження. Досліди. Дослідницька лабораторія. Дослідження дрібних деталей, предметів за допомогою лупи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УРОК 10
Тема. Як людина вивчає природу? Спостереження. Досліди. Дослідницька лабораторія. Дослідження дрібних деталей, предметів за допомогою лупи.
Мета. Формувати уявлення про спостереження, досліди, дослідницькі вміння; розвивати спостережливість і кмітливість; ознайомити учнів з приладами, за допомогою яких досліджують природу (лупа, бінокль, лінійка); розвивати вміння аналізувати ілюстрації та робити висновки, доводити свою думку; формувати потребу у пізнанні природи.
Обладнання. Таблиці, дидактичні картки, дидактичні ігри, дві склянки, вода, пелюстки квітки (айстри), корок, пластилін, цвях, папір, скріпка, лис¬ток з дерева, гумка, серветка: лупа, бінокль, листя дерев, олівець.

 

Хід уроку

 

I.    Організаційний момент.
II.    Повторення вивченого матеріалу.
1.    Відповіді на запитання.
За допомогою чого людина пізнає світ?
— Які органи чутгя є у людини?
2.    Гра “Чи буває так?”
Дидактична мета. Розвивати логічне мислення, уміння помічати непослі¬довність у судженнях.
Ігрова дія. Розгадування небилиць.
Правила гри. Хто помітить небилицю, повинен довести, чому так не буває. Учитель зачитує по два рядки вірша, а діти пояснюють, чого насправді не буває.
Небилиця
Що у зими на порозі цвітуть маки на морозі.
А у літа на печі замерзають калачі.
А у весни в кінці поля листя скинула тополя
А в осені коло стежки вбрались верби у сережки.
А ми стали коло хати та й не можем розібрати, — кому іти рибу пасти, кому воду в копи класти, кому піски молотити, кому СНІГИ ВОЛОЧИТИ.
Т. Коломієць
III. Актуалізація опорних знань, повідомлення темн уроку.
І. Загадки.
—    Відгадайте загадку.
•    Жовте листячко лежить, під ногами шелестить, сонце вже не припікає.
Коли, діти, це буває? (Восени)
•    Саме з кулачок, червоненький у нього бочок.
Торкнеш пальцем — гладеньке,
а відкусиш — солоденьке. (Яблуко)
—    Як ви здогадалися? За якими ознаками впізнали осінь? яблуко?
—    Ви відгадали загадки, тому шо це бачили, спостерігали.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про спостереження за природою.
Розгляньте яблуко.
Яке воно за розміром, кольором, формою ?
—    А чи можете ви. дивлячись на яблуко сказати, яке воно на смак, на до¬тик? Чи тоне яблуко у воді?
—    Щоб дізнатися, яке яблуко на смак, на дотик, чи тоне у воді, треба його дослідити.
Що людина робить, щоб пізнати природу? (Спостерігає з а нею, досліджує її.)
—    За допомогою яких органів чуття людина пізнає природу? (Очі, ніс, вуха, язик, шкіра рук.)
—    Розгляньте зображені на таблиці різні прилади.
—    Які з них ви знаєте?
—    Поміркуйте, для чого потрібні ці прилади.
Вивчати природу людині допомагають різні прилади.
—    Отже, на уроці ми ознайомимося з приладами, за допомогою яких до-сліджують природу.
2. Бесіда.
IV. Вивчення нового матеріалу.
І. Бесіда з елементами розповіді з використанням таблиці “Що таке спосте¬реження” з метою формування уявлення про спостереження.
—    Щоб пізнати навколишній світ, спираючись на свої органи чуття, люди¬на спостерігає за природними об’єктами та змінами в природі.
Спостерігаючи, вона виділяє ознаки об'єкта, за якими він відрізняється від інших.
—    Пригадайте, які ознаки об’єктів можна виявити за допомогою органів чуття? (Колір, розмір, форму, смак і запах, який на дотик, далеко чи близько зна¬ходиться, чи видає звуки.)
—    Чи можете ви відрізнити яблуко від огірка?
—    За якими ознаками їх розрізняєте? (За кольором, розміром, формою.)
Спостерігаючи за об’єктами природи, людина бачить зміни, які з ними відбуваються. Спостерігаючи за яблуком, яке росте на яблуні, ви можете побачити, як воно збільшується в розмірах. Як змінює свій колір із зеленого на жовтий чи червоний, робиться більш круглим.
—    Що робить людина, щоб пізнати навколишній світ?
Висновок. Щоб пізнати навколишній світ, людина спостерігає за природою і за змінами в ній.
—    Український народ здавна спостерігав за природою. Спостереження допомагали йому передбачити зміни у природі. Люди спостерігали, шо перед до¬щем квіти сильніше пахнуть і ластівки літають низько. Отже, вони знали, коли чекати дощу. На основі спостережень наші предки складали народні прикмети.
2.    Розповідь з елементами бесіди.
—    Щоб пізнати природу, людина не лише спостерігає, а й проводить досліди.
—    Розгляньте квітки айстри.
—    Яка за розміром ця квітка (велика чи маленька)?
—    Якого кольору?
—    Які за формою пелюстки квітки (довгі, короткі)?
—    Як пахнуть айстри?
—    Чи подобається вам їх запах?
—    Чи можна лише на основі спостережень визначити, чи тонуть пелюстки айстри у воді чи ні?
—    Скільки б ви не спостерігали за квіткою айстри, ви не зможете визначи¬ти, чи легко відриваються пелюстки у квітки, тонуть вони чи плавають у воді. Для цього необхідно їх відірвати, кинути у воду, тобто провести дослід.
3.    Дослід.
—    Проведемо дослід. Чи тонуть пелюстки айстри у воді?
—    У склянку з водою киньте дві пелюстки айстри. Що спостерігаєте? Який висновок можна зробити?
4.    Робота в парі.
—    Дослідіть, які з предметів (корок, пластилін, цвях, папір, скріпка, листок, гумка, салфетка) тонуть, а які — плавають на поверхні води.
—    Для цього у склянки з водою по черзі кидайте предмети. Що спостерігаєте?
—    Назвіть, які предмети тонуть у воді, а які — плавають на поверхні.
Висновок. Іноді в природі незручно спостерігати за деякими змінами, роз-глянути ті чи інші властивості об'єкта, тому людина проводить досліди.
За допомогою дослідів можна з’ясувати, що є в ґрунті. Чи можуть рослини жити без води, світла, повітря? Що буде з водою, якщо її поставити у холо¬дильник? Закип’яти у чайнику?
5.    Розповідь вчителя.
—    Послухайте розповідь.
Наталочка і Дмитрии пішли в ліс. Там вони побачили мурашник.
—    Ой! Що вони роблять? — скрикнула Наталочка.
—    Хто? — запитав Дмитрик.
—    Мурашки. Давай розглянемо їх.
—    Які вони маленькі! їх погано видно.
—    Ходімо додому. Візьмемо лупу і зможемо все роздивитися.
6.    Бесіда за змістом тексту.
—    Що побачили діти в лісі? (Мурашник.)
—    Кого вони хотіли розглянути? (Мурашку.)
—    Чи змогли діти це зробити? Чому? (Мурашки дуже дрібні.)
—    Що запропонувала Наталочка зробити Дмитрикові, щоб добре роздиви¬тися мурашок? (Взяти луну.)
7.    Практична робота "Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи”.
Розгляньте лупу.
—    Що в неї є? (Улупи є ручка і скло в оправі.)
—    Спробуємо дослідити за допомогою лупи напис на олівці.
—    Олівець — це рукотворний об’єкт чи природний? (Рукотворний.)
—    Візьміть олівець і розгляньте букви та цифри на ньому. Чи добре їх вид¬но?
—    Візьміть лупу за ручку в праву руку, а олівець — у ліву. Тримайте лупу біля правого ока. Поступово наближайте лупу до олівця, поки чітко не буде видно напис через скло. Чи добре його видно?
Коли краще видно написи — без лупи чи з лупою? Поміркуйте, чому. (У луни є скло, яке збільшує предмети.)
—    Коли краше видно написи — без лупи чи з лупою? Поміркуйте, чому. (У лупи с скло, яке збільшує предмети.)
Словник.
Лупа — збільшувальний прилад, за допомогою якого можна досліджувати дрібні предмети.
—    Чому лупу називають збільшувальним приладом? (Вона збільшує дрібні предмети.)
8. Ознайомлення з біноклем.
Щоб дізнатися, які об’єкти природи можна дослідити за допомогою бінокля, відгадайте загадки.
•    Без сокири і без рук, а дім будує. (Птах)
•    Ходить хмуро між дубами, хижо клацає зубами, весь, як є, —
жорстока лють.
очі в нього так і ллють.
Зачаївся ось, примовк.
Грізний звір цей, звісно, ... (вовк).
•    В темнім лісі проживає, довгий хвіст пухнастий має. їй на місці не силиться.
як зовуть її? (Лисиця)
•    На голові його корона з гілля, копитня топчуть буйне зілля.
На спинці плямки білі, наче день, звірятко звати це — ... (олень).
За допомогою бінокля можна розглядати не лише тварин, які знаходяться далеко, але й верхівки дерев, вершини гір 
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1.    Робота в зошиті .
2.    Робота в групах з дидактичними картками.
3.    Гра “Коли це буває?”
— Відгадайте загадки.
• Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.
Поля причепурила — пухнастим снігом вкрила
Вгадайте — хто вона, бабуся чепурна? (Зима)
•    Розквітають в луках квіти, зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною що іде? (Літо)
•    Гане сніжок, квітне лужок, день прибуває.
Коли це буває? (Навесні)
•    Голі поля, мокне земля,
дощ поливає, коли це буває? (Восени)
•    Я розтрушую сніги, наганяю холоди, води сковую в льоди,
в дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я ... (зима).
•    Господиня ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)
•    Прийшла баба з вітрами та з білими снігами, привела з собою
діда з бородою. (Зима)
•    Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває.
Коли це буває? (Витку)
•    Зійшли сніги, шумить вода, земля вже квіти внкида, буяс травка молода,
все мертве оживає.
Коли це, діти, буває? (Весною)
•    Сніг на полях, лід на річках,
хуга гуляє, коли це буває? (Взимку)
•    Я зірок вивчаю в ... (телескоп),
а манну крупу розглядаю у ... (лупу).
За птахами спостерігаю, взявши в руку ... (бінокль).
Як ви здогадалися?
6.    Гра “Склади пазл”.
7.    Гра “Лото”.
VI. Підсумок уроку.
1.    Відповіді на запитання.
Про то ви дізналися на уроці?
—    Що вам сподобалося на уроці?
2.    Робота з батьками.
а)    Разом з батьками перевірте народну прикмету “Якщо восени з дерев не все листя опаде, буде сувора зима".
б)    Поспостерігайте за Сонцем.
Де на небі знаходиться вранці Сонце, коли ви йдете до школи?
—    Де на небі знаходиться Сонце опівдні, коли ви повертаєтеся зі школи додому?
—    Де на небі знаходиться Сонце ввечері, коли ви лягаєте спати?
в)    Поміркуйте!
—    Поміркуйте з батьками, як зробити, щоб корок потонув, а пластилін три¬мався на поверхні води. Перевірте за допомогою досліду.
г)    Поцікавтеся у батьків, як вони використовують годинник, термометр.